- відчаяка
- -и, ч. і ж., розм.Те саме, що відчаюга.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
відчаяка — іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
відчайдух — розм. (смілива людина, здатна на вкрай ризиковані вчинки), сміливець, відчаяка, відчаюга, гаряча голова, урвиголова, шибайголова, зірвиголова, паливода, палисвіт, ризикант … Словник синонімів української мови